Home Блог
Блог
Молитовна каплиця PDF Друк e-mail
Вівторок, 05 січня 2016, 13:53

 

Кожного віторка у м. Києві на Дарницькій площі від Церкви Живого Бога виставляється молитовна каплиця.

Лідер цього служіння Іванченко Сергій та його вірна помічниця Світлана Молчанова. І в літку і в зимку люди мають потребу, щоб за них молилися.

Іноді добре слово та молитва стають більше в пригоді. ніж велика сума грошей.

Любов, зцілення та спасіння можна отримати тільки від Бога.

Тому потрібне місце і люди, які допомагають нужденним зустрітися з Ісусом Христом.

На фото: Сергій Іванченко.

На фото: Світлана Молчанова

 
Аборт: право жінки чи узаконений злочин? PDF Друк e-mail

53093 n


Нещодавно у Верховній Раді України Народним депутатом Андрієм Шкілем було зареєстровано законопроект №10170 щодо заборони штучного переривання вагітності. Заборонити аборти закликали народних депутатів голови греко- та римо-католицьких церков. Запропонована законопроектом криміналізація абортів викликала шквал дискусій, громадських обговорень і навіть публічних демонстрацій вже на первинній стадії його існування, оскільки очевидно, що в Україні недостатньо соціальних, моральних і насамперед юридичних передумов для такого сміливого кроку назустріч духовному оздоровленню нації. Питання характеризується неоднозначністю підходів, тому що до сьогоднішнього дня у світі немає єдиного правового і наукового еталону поняття «людина».

Неоднозначним є і моє особисте сприйняття цього документу, оскільки в його основу закладені подвійні стандарти моралі. Насамперед незрозуміло, чому відповідальність за переривання вагітності повинна лягати тільки на жінку, адже у зачатті і вихованні дитини беруть участь мінімум дві особи? Згідно положень документу, проводити операції із штучного переривання вагітності можна буде при ряді медичних показань, однак жоден із них не виправдовує убивство дитини. Відомо безліч випадків, коли у наркозалежних, хворих на ВІЛ або інші хвороби народжуються здорові діти. Знаємо також про неймовірну історію дівчинки Богдани, яка вижила після аборту, зробленого на 5-му місяці вагітності.

Не на користь прихильників ініціативи зіграли слова Глави УГКЦ Святослава Шевчука про те, що: «За 20 років незалежної України ми свідомо і добровільно вбили 40 мільйонів дітей. Тобто за цей час перестала існувати така нація, як українці. На тлі цієї цифри ті діти, які народилися за 20 років, – це вцілілі, це ті, яких випадково минула вбивча рука батьків».

За офіційними даними медичної статистики упродовж останніх 10 років в Україні зменшилася кількість абортів у шість разів. Якщо в 90-х роках абортивним методом намагалися регулювати кількість дітей близько одного мільйона жінок щороку, то у 2011 році було зафіксовано 156 193 аборти. Починаючи з 2001 року, кількість пологів перевищує кількість абортів. Навряд чи маніпуляція цифрами і відверте перебільшення даних додають авторитету Церкві і спонукають людей шукати істини у її стінах.

Звісно, якби Україна не належала до країн третього світу, якби нам вдалося подолати такі ганебні явища як тотальна корупція, безробіття, алкоголізм, у тому числі дитячий, безпритульність, наркоманію, старіння нації і досягти бодай приблизного рівня добробуту європейських країн, така ініціатива могла б вітатися переважною більшістю суспільства, 80% якого іменує себе християнами. Однак за нинішніх умов даний законопроект сприймається як цинічна спроба на вічних моральних і духовних цінностях виставити політичні координати і виправдати неспроможність держави урегулювати демографічну, економічну і моральну ситуацію. У законопроекті написано, що реалізація закону не потребуватиме фінансування з Державного бюджету України і додаткових матеріальних та інших витрат. Виходить, відповідальність за наслідки дії законопроекту і вирішення демографічних проблем повністю лягає на жіночі плечі.

Згідно Конституції Україна - це світська держава європейського типу, інституційно відділена від Церкви. Це означає, що вона допускає свободу совісті і релігійних поглядів. Згідно чинного законодавства аборт може бути проведений за бажанням жінки при вагітності строком не більше 12 тижнів. Виходить, для прийняття такого законопроекту немає юридичних підстав, відтак потрібно вносити зміни до Конституції, адже як інакше привести цей документ у відповідність із моральним кодексом 20% громадян, які не є християнами? Тільки довівши науково і юридично, що з самого моменту зачаття зародок є повноцінною людиною, а тому аборт – це убивство, що тягне за собою кримінальну відповідальність.

Обурює також неурахування такої проблеми як небажана вагітність внаслідок зґвалтування, у тому числі зґвалтування на побутовому рівні, численні жертви яких навіть не сподіваються на правовий захист держави, тому тільки 10% з них звертаються за фактом злочину до міліції. Звісно, поставлена у такі жорсткі умови, жінка вимушена захищатися.

Найбільш поширеними аргументами в оправдання абортів, які використовують жінки є: мене примусили обставини, суспільство, бідність; це моє законне право; ніхто не може мені вказувати, як розпоряджатися своїм тілом; зародок – це ще не дитина. Дуже хотілося б сподіватися, що усі 80% віруючого населення розуміють значення наступних слів: Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... (Псалом 138:16). Для усіх моїх знайомих християн Слово Боже є достатньо авторитетним джерелом. Саме християнство вчить ставитися до свого тіла як до храму Духа Святого із шаною і найвищою мірою відповідальності.

Публічні противники законопроекту, якими також у переважній більшості виступають жінки, у своїх доводах вживають наступні тези: спочатку держава повинна створити умови для життя, а потім братися за совість людей; Церква і Держава – це два відділених інститути, заборона аборту – це релігійна, а не світська норма; будуть ширитися нелегальні аборти у бабусь, які наражатимуть на небезпеку здоров’я жінок; як може церква відстоювати права зародка коштом прав та здоров’я жінок, багато з яких є вірними тієї ж Церкви?

Що ж, я не буду підтверджувати або спростовувати кожен із наведених аргументів і з’ясовувати, хто із вірних Церкви оправдовує дітовбивство. Але особисто мені здається, що цивілізованому і гуманному людству час би вже стати насправді цивілізованим і гуманним. Біологія стверджує, що життя людини починається з моменту злиття мембран статевих клітин її батьків. Генетика свідчить, що з перших секунд зачаття іде процес розвитку нової особи людського роду. Залишається тільки визнати в ООН, що людина є людиною з моменту зачаття.

Невже люди справді думають, що рівно з 1-го дня 13-го тижня вагітності «біологічний матеріал» раптом перетворюється у людину? Ви собі це уявляєте? Мало хто говорить про те, що протягом першого триместру вагітності у дитинки формуються усі органи, нервова система і серце. На жаль, абортована дитина не може закричати в утробі матері, але результати ультразвукових досліджень та внутрішньоутробних оптичних зйомок показують, що дитина, яку абортують, зазнає таких самих страждань, як і доросла людина, яку катують - ембріон закриває ручками обличчя і відштовхує убивчі інструменти лікарів.

Оправдовуючи гріх і керованість лише власними інтересами та інстинктами у сучасному «гуманному» суспільстві дуже популярно прирівнювати людину до тварин. Так, наприклад, гомосексуалісти знаходять собі подібних серед котів, собак, дельфінів. А чи замислювалися ви над тим, чому тварини не протидіють природі і не вбивають своїх дітей у власній утробі? Чому деякі з них жертвують власним життям заради потомства? Тому що убивство дитинчат – це дія проти інстинкту, це антиприродно, нечувано і жорстоко навіть для тварин.

З медичної точки зору аборти мають згубні наслідки для психологічного і фізичного здоров’я всіх задіяних в них осіб (постабортний синдром, депресія у жінок, членів їхніх сімей та лікарів, які проводять аборти, втрата репродуктивної здатності, фригідність, імпотенція, інфекції, смертність жінок під час і після абортів тощо). При наявному стані речей через історичні передумови ці явища мають дуже широке розповсюдження у нашій державі. 1 млн. подружніх пар в Україні неплідні, з них 868 тисяч – через неплідність жінки. Причиною жіночої неплідності у 80% випадків є аборт.

 Мабуть, кожна людина, яку Господь створив у тілі жінки, у певний момент свого життя замислюється над тим, чому саме така природа була вибрана Творцем для неї. У процесі самоусвідомлення і самопізнання до кожної жінки приходить розуміння того, що вона є унікальним творінням, неповторним за своїм характером, психологічною та фізичною будовою, складним і надзвичайно сильним попри те, що її прийнято називати слабкою.

Цілком можливо науково обґрунтувати, що з самого моменту зачаття зародок наділений усіма ознаками людини, тобто є людиною, залежною від дорослих у такій самій мірі, як і немовля до 2-х років. Однак якщо діяти непослідовно і необґрунтовано, заборона абортів може стати не меншим, а навіть більшим злом, ніж сам аборт. Примус жінок до народжування небажаних дітей не покращить ані демографічну ситуацію, ані моральний дух суспільства. Якщо у царині народжуваності ми маємо позитивну тенденцію за останні роки, це значить, що у цьому відношенні нація проходить процес відродження і самоосмислення. Навряд чи забороною абортів ми перекриємо проблеми масової еміграції населення, смертності унаслідок алкоголізму, наркоманії та поганої екології. Тут потрібно мислити прагматично, системно і конструктивно. Якщо не докладати справжніх зусиль, щоб змінити мислення і моральний облик людей, не витрачати матеріальні і духовні ресурси на оздоровлення середовища в державі, народжені сьогодні немовлята через 20 років можуть стати новоспеченими емігрантами, нещасними наркоманами і злодіями. На жаль, за це ніхто ніколи не понесе відповідальності. Тому можливо і має місце винесення даного питання на референдум. Зрештою, Бог завжди залишає за людиною право вибору.

       Бог є митцем. Він створює лише унікальні речі. Життя людини – це дар з неба, який не може з’явитися по волі самої лише людини, держави або церкви, однак може зникнути  через людську недбалість, помилку або слабкість. Чомусь дітей не знаходять у капусті, не вирощують в інкубаторі, їх не приносить лелека і не продають в магазині. Дитина виходить з лона жінки, яку Господь наділив привілегією бути матір’ю, наділив її здатністю любити і берегти життя Якою б жорстокою, цинічною, зайнятою, самодостатньою або безсовісною не була жінка, аборт ніколи не зможе залишитися безслідним у її житті, тому що це втрачений шанс, невикористана можливість, загублений скарб. Як правило, про такі речі люди шкодують усе своє життя, тому що ненароджені дітки постійно приходять на спомин, нагадуючи про свій біль, страждання і любов до мами. Жінки з острахом і жахом чекають спокути перед Господом Богом за кожен злочин і кожен втрачений шанс виконати свою по-справжньому високу місію. Навіть якщо у тому не зізнаються. 

Яким би суперечливим, «сирим» і безпідставним з точки зору світської моралі не був законопроект про криміналізацію абортів, я дуже сподіваюся, що він спонукає кожного свідомого громадянина України переглянути своє ставлення до самого себе, до цього непростого за усіма ознаками питання і колись допоможе зробити правильний вибір. У своєму виступі на церемонії вручення Нобелівської премії миру Матір Тереза сказала наступне: «Аборт є найбільшою загрозою для миру на землі. Кожне життя – це життя Бога в нас. Ненароджена дитина несе в собі життя Бога. Ми не маємо жодного права знищувати її, які б засоби при цьому не використовувалися». 

Надія Хомазюк